- очолюваний
- -а, -е.Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до очолювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
очолюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
дирекція — ї, ж. Керівний орган, очолюваний директором на підприємстві, в установі, закладі. || Приміщення, в якому знаходиться управління підприємством, установою, навчальним закладом … Український тлумачний словник
намісництво — а, с. 1) Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.). 2) іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.). 3) Орган адміністративно поліцейського управління, що існував у 1849 1918 рр. в Австро Угорщині … Український тлумачний словник
народовольство — а, с. Суспільно політичний рух у Росії (80 90 х рр. 19 ст.), очолюваний таємною організацією народників Народна воля , який масову політичну боротьбу проти самодержавства підмінював індивідуальним терором … Український тлумачний словник
петлюрівщина — и, ж. Національно визвольний рух в Україні періоду іноземної воєнної інтервенції та громадянської війни, очолюваний одним із ватажків партії українських соціал демократів Симоном Петлюрою … Український тлумачний словник
пролетарський — а, е. Прикм. до пролетар і пролетаріат. || Власт. пролетарю й пролетаріатові. || Здійснюваний пролетаріатом. || Очолюваний пролетаріатом. || Який відповідав духові, ідеології пролетаріату. || Який стоїть на боці пролетаріату, керується його… … Український тлумачний словник
чоло — а/, с. 1) Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. || перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого небудь. •• Чоло/м [тобі/, вам і т. ін.] а) (заст.) шанобливе вітання при зустрічі; б) (ритор.) уживається на знак вдячності кому , чому… … Український тлумачний словник